виховна година "Згадаймо всіх поіменно" (до Дня визволення Миргородщини) - Сценарії заходів - Виховна робота - Для батьків - Миргородська гімназія
Миргородська гімназія імені Т.Г.Шевченка Миргородської міської ради Полтавської області
Вівторок, 06.12.2016, 23:49
Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Виховна робота » Сценарії заходів

виховна година "Згадаймо всіх поіменно" (до Дня визволення Миргородщини)

Сценарій виховної години за темою:
„ Згадаймо всіх поіменно ”

Автор: Погорєлов Олег Віталійович,
класний керівник 6-В класу

Зміст виховної діяльності: ціннісне ставлення до суспільства і держави.
Час проведення: 45 хвилин
Місце проведення: класна кімната
Година спілкування до Дня визволення Миргородщини
Тема: Згадаймо всіх поіменно.
Мета: поглибити знання учнів по героїчне минуле нашого народу та нашого міста; виховувати в учнів повагу до героїчних подвигів співвітчизників, ушанувати пам'ять тих, хто загинув у роки Великої Вітчизняної війни; формувати патріотичні почуття гордості за старше покоління; сприяти пробудженню бажання вивчати історію своєї держави, берегти її традиції, уболівати за майбутнє країни.

Учитель. 18 вересня – святий для кожного миргородця день: День міста, День визволення й День партизанської слави. 18 вересня 1943 року над містом Миргород замайорів прапор визволення. Тоді в нашому місті замовкли останні постріли, прийшов мир, за який заплачено ціною життя мільйонів людей. Минають роки, відлітають у вічність. Все далі відходять ті грізні роки, але не згасає пам'ять про тих, хто віддав заради перемоги власне життя.

Учень. Ніхто не забутий,
На попіл ніхто не згорів…
Солдатські портрети
На вишитих крилах пливуть
І доки є пам'ять людей
І живуть матері,
Доти й сини, що спіткнулись об кулі
Живуть.

Учень. Мені привиділось, немов солдати,
Які не повернулися з боїв,
Не полягли, а залишились жити,
Перетворившись в білих журавлів.

Учитель. Хай горить свічка на вічну пам’ять про тих людей, що навічно стали журавлями.

Учень. Вічним сном спить воїн,
Спить герой у землі,
Спить солдат у імлі,
Він лиш двадцять прожив,
Він страждав і любив,
І життя цінував.

Учитель. Німецько-фашистська окупація Миргородщини тривала з 14 вересня 1941 року по 18 вересня 1943 року. За цей час гітлерівцями було розстріляно 564 чоловік, 736 чоловік вивезено на примусові роботи до Німеччини.
На Миргородщині діяли підпільний райком партії та партизанський загін „Перемога”.
18 вересня 1943 року військами 93-ї та 373-ї стрілецьких дивізій місто було визволено. На честь звільнення Миргорода ці дивізії були удостоєні найменування „Миргородських”.
Відступаючи з Миргорода, фашисти зруйнували електростанцію, силікатний завод, держмлин, залізничну станцію, школи, музей, поліклініку, пошту, готель та 128 житлових будинків.
Усі полеглі любили життя, любили своїх батьків, свій рідний край. Були вірними друзями, жили щасливо і мріяли про майбутнє. Та не судилося їм повернутися до рідних домівок.

Учень. Старенька мати йде до свого сина,
Гранітні плити плачуть під ногами,
Стукоче серце в грудях, ниє спина:
- Синочку, рідний, йди в обійми мами.

Учень. Тече сльоза і падає на плечі
Із стели очі дивляться хлоп’ячі
Їм тільки жити, жити і творити,
Вони ж навіки залишилися дитячі.

Учень. Стоїть старенька й плаче. Ні, ридає…
Перед очима в неї похоронка,
І бій, що котрий день вже не згасає,
І у землі пекуча та воронка.

Учень. Синочку, рідний, чуєш, як курличуть
У синім небі сумно журавлі?
Вони ж тебе до себе, сину, кличуть,
А ти лежиш в холодній цій землі.

Учень. Я чую, мамо, чую, як співають
Мені над Україною пісні
Та не журись, я крила розпростаю
І прилечу до тебе увісні.

Учень. Стоїть старенька мати на могилі
І навіть квіти плачуть мовчазні
Від сина погляд відвести не в силі
А син довічно житиме у сні.

Учитель. А тих, хто повернувся, з кожним днем стає все менше і менше. Сьогодні на їхніх скронях сивина. А всіх їх можна назвати одним словом - ветерани!

Учень. Була війна, хоч ми її не знали,
Та нас хвилюють її рани
Бо часто тут у стінах цієї зали,
Сідають з нами поруч ветерани!
Сьогодні у нас в гостях___________

Учень. Пам'ять… вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас із фотографій, тих речей, які зберігають солдати понині, і не дає потьмяніти жодній героїчній сторінці перемоги.

Учень. Там сплять навічно воїни-солдати,
Чиїсь батьки, чиїсь брати й сини
Їм не судилось весен зустрічати,
Тих, що стрічаєш ти після війни
Там сплять твої ровесники-орлята
Тепер уже були б із них орли!
Схилились над могилами солдатів,
Що у боях за тебе полягли

Учитель. Куди б не йшов, не їхав ти,
А при шляху спинись,
Могилі тихій, дорогій
Всім серце поклонись!
Наш обов’язок згадувати не тільки в свята, а й кожен день пам’ятати про всіх тих, хто віддав своє життя за перемогу й загинув у цій страшній війні.

Учень. За мене, за тебе, за всю Батьківщину,
Хто фронтом звитяги йшов поруч з тобою,
Боровся з фашизмом, тоді партизанив
І ворога нищив героєм незнаним
Згадай їх усіх, замордованих, вбитих,
І гідно живи їх життям недожитим!

Учень. Ми обіцяємо ніколи не забувати, якою ціною завойоване мирне життя. Будемо гарно вчитися, щоб бути гідними тих, хто віддав своє життя за наше сьогодення! Тож вклонімося пам’яті славних героїв.
Категорія: Сценарії заходів | Додав: VVS (17.10.2012)
Переглядів: 2495 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]