| Головна » Статті » Виховна робота » Сценарії заходів |
Сценарій години спілкування: «Яка людина заслуговує на повагу інших».
 Сценарій години спілкування: «Яка людина заслуговує на повагу інших».  Автор: Кравченко Наталія Миколаївна класний керівник 8-В класу Зміст виховної діяльності: Ціннісне ставлення до себе Час проведення: 45 хвилин Місце проведення: класна кімната Тема. «Яка людина заслуговує на повагу інших». Мета. Виховувати в учнів ціннісне ставлення до себе і до інших людей. Розвивати вміння висловлювати свою думку, вислуховувати думку інших; коректно відстоювати свою позицію. Виховувати повагу до своїх співрозмовників. Хід заняття Змінюється світ, змінюються часи. Щось відживає, а щось залишається непорушним. Повага - одна з таких непорушних категорій. Учитель. Як і сто, і двісті років тому, люди відчувають в ній потребу. Одні її шукають, інші її домагаються, треті вибирають з існуючого стану речей, що і хто заслуговує їхньої поваги. Який сенс закладається в повагу і як вона може проявлятися? – Учні висловлюють свою думку Учитель. Норми поведінки, що вироблені суспільством, упродовж часу змінюються і мають умовний характер, але вони не замінюють собою моральних почуттів і переконань. Повага, як визнання певних прав людини і норма відносин в суспільстві, є однією із пріоритетних категорій. 1 учень. Якщо розглядати повагу як шанобливе ставлення, то виникає питання: кого ми можемо шанувати? Звичайно, в першу чергу наших батьків, бабусь і дідусів. Через них ми пізнавали і відкривали світ. Вкладені в нас душевні сили дозволили нам стати тим, ким ми стали. Повага як шанобливе ставлення можуть викликати літні люди, їх вік, досвід і пройдений життєвий шлях. 2 учень. Повага в сенсі визнання значущості та цінності для нас певного кола людей можуть викликати члени сім’ї, друзі, колеги по роботі, знайомі. Значущими критеріями поваги тут може виступати право на гідне ставлення, авторитет людини, його статус, справи, вчинки. 3 учень. Ввічливість, як форма прояву поваги, походить від давньоруського «дивитися у вічі». Ввічливий - це той, хто дивиться саме у вічі. А ментальність українського народу є саме виразом його етикетних знаків - миролюбності, відсутності ворожості, агресивності. Адже очі - це дзеркало душі. Тому, спілкуючись, співбесідники дивляться у вічі один одному. Відвертають очі лише ті, хто говорить неправду або старається щось скрити чи є нечесним. З часом прикметник "увічливий" переосмислився і набув переносного значення: "той, хто дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб’язність". У спорідненій російській мові "вежливый" - від давньоруського "вєжа" - знає, знавець. Звідси - "ввічливий - це той, який знає, як себе поводити". Учитель. Ввічливість виражається за допомогою чемного поводження. Але не завжди в житті ввічлива людина, що дотримується зовні правил поведінки, внутрішньо може поважати людину. Вона просто дотримується формальності. Справжня ввічливість - це наявність щирого і доброзичливого ставлення до людини, а це не завжди можливо. 4 учень. Вищим проявом ввічливості є ґречність і чемність. Ґречний - "шанобливо ввічливий у поводженні з людьми". Цей прикметник уживається в українській мові з XVII ст., можливо, запозичений з польської. 5 учень. Тактовність, як форма прояву поваги, має на увазі почуття міри, уміння співставляти свою поведінку з почуттями інших людей і усвідомлювати межі дозволеного. Тактовності властиво інтуїтивне визначення правильного тону в спілкуванні з людьми. Часті заклики у справі і без приводу до поваги, ввічливості і тактовності призводять до їхнього знецінення або підміни. Цинізм тоді зводиться в ранг чесноти, за ввічливістю дотримується проста формальність, тактовність стає рідкісним явищем. Тільки одними вказівками і закликами до поваги не можна викликати відповідне почуття. Це призведе тільки до того, що в кращому випадку буде дотримуватися формальне ставлення. 6 учень. Почуття поваги - така категорія, яка повинна бути чимось підкріплена. Ось тільки чим? Кожен з нас вибирає, хто і що заслуговує цієї поваги (сама по собі людина, її справи, вчинки), а що приймається як гра в формальність. Закликати, а тим паче змусити поважати те, що не підкріплене вагомими критеріями для людини - не дасть бажаного результату. Учитель. Що ж об’єднує повагу, ввічливість і тактовність? Якщо в повагу вкладається не зовнішнє дотримання формальності, а внутрішня позиція по відношенню до іншої людини, то загальним цю тріаду робить її основа - повага. Ввічливість і тактовність проявляють себе як зовнішні форми поваги. Єдність поваги, ввічливості і тактовності - це наше ставлення одне до одного, до справ, вчинків, поведінки. Чи буде ця єдність носити формальний характер або мати під собою вагомі критерії - вибирати кожному з нас. | |
| Переглядів: 10006 | Рейтинг: 5.0/2 |
| Всього коментарів: 0 | |