Пам'ятка батькам першокласників

Підтримуйте в дитині її прагнення стати школярем. Ваша щира зацікавленість в її шкільних справах і турботах, серйозне відношення до її перших досягнень і можливих труднощів допоможуть першокласнику підтвердити значущість його нового положення і діяльності.
Обговорюйте з дитиною ті правила і норми, з якими вона зустрілася в школі. Пояснюйте їх необхідність і доцільність.
Ваша дитина прийшла в школу, щоб вчитися. Коли людина вчиться, у неї може щось не відразу виходити - це природно. Дитина має право на помилку.
Складіть разом з першокласником розпорядок дня, стежте за дотриманням його.
Підтримайте першокласника в його бажанні добитися успіху. У кожній роботі обов'язково знайдіть, за що можна було б його похвалити. Пам'ятайте, що похвала й емоційна підтримка («Молодець!», «Ти так добре виконав завдання!») здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення людини.
Із відвідуванням школи в житті вашої дитини з’явиться людина авторитетніша, ніж ви. Це вчитель. Поважайте думку першокласника про свого педагога.
Навчання - це нелегка і відповідальна праця. Відвідування школи істотно змінює життя дитини, але воно не повинно позбавляти її різноманітності, радості, гри. У першокласника повинно залишатися достатньо часу для відпочинку.

Поради батькам учнів молодших класів.

Якщо вас щось турбує в поведінці дитини, її учбових справах, не соромтеся звертатися за порадою і консультацією до вчителя або шкільного психолога.
Допоможіть дитині налагодити процес приготування домашнього завдання. Сюди входить і організація робочого місця, уточнення розпорядку дня, визначення послідовності приготування уроків. Приступати до домашнього завдання краще через годину-два після повернення з школи.
У жодному випадку не давайте дитині додаткових домашніх завдань. Не переробляйте класну роботу, можна тільки виправити помилки. Якщо дитина не зрозуміла завдання, яке пояснювали в школі, повторите пояснення дома. У жодному випадку не вирішуйте домашнє завдання. Якщо ви знайшли помилки, весело скажіть, що роботу він зробив добре, тільки допустив дві помилки. Хай знайде їх сам. Поступово ступінь контролю повинна знижуватися. Коли дитина навчиться все робити самостійно, вам вона показуватиме тільки результат.
Вчитель неповинен обговорюватися, оскільки дитина може скористатися вашою думкою і почне хитрити, не виконувати вимоги. Психологи стверджують, що саме сумніви в діях вчителя викликають у багатьох дітей охолоджування до школи.

Пам'ятка для батьків, що мають дітей середнього і старшого шкільного віку.

Обов'язково поговорите з дитиною серйозно. З'ясуєте, що турбує її у зв'язку з відвідуванням школи.
Зустріньтеся з вчителем, можливо, він розповість вам причину неспокою. Це може бути учень, що залякує вашу дитину, або діти, які глузують з її, або неуспішність.
Раптова зміна в поведінці дитини може бути пов'язана з обстановкою дома. Якщо така проблема існує, не намагайтеся одурювати дитини, говорите правду, але не вдавайтеся в подробиці. Скажіть дитині, що ви самі розберетеся з проблемами, а її завдання ходити в школу і успішно вчитися.
Дитина повинна знати, що кожен день в школі не може бути ідеально хорошим і спокійним.
Поясните дитині, що їй самої доведеться вирішувати виникаючі проблеми, і ви завжди їй в цьому допоможете.
Постарайтеся нагадувати дитині цікаві і веселі випадки, які відбулися з ней в школі. Це її підтримає. Хвалите її за старання.
Дякуєте вчителів за викладання, хороше відношення до дітей, це набудує людину доброзичливо до вашої дитини.
Дитина, якої удома постійно лають і карають, може дійти до крайнього ступеня неспокою і внаслідок цього нічого не утримувати в пам'яті.
Помічайте навіть незначні зміни в поведінці, оскільки спочатку асоціальна поведінка виявляється епізодично, ситуативно.
Розмовляйте, пояснюйте, але не ставте умов, не вимагайте відразу ідеальної поведінки. Комплексно вводите зміни у режим дня підлітка, у дозвілля.
Необхідно знайти сильні сторони або, краще сказати, якості підлітка і правильно їх використовувати, розвивати, даючи посильні завдання. У дитину необхідно вірити – це головне! Величезне значення має для важкого підлітка випробувати щастя, радість від успіху. Говорите з дитиною тактовно, уникайте різких виразів.
Ніколи не обговорюйте з дитиною недоліків вчителя. Краще поясните, як важко йому працювати, вказавши , що вчитель така ж людина, як і всі інші, і може втомитися і бути роздратованим.
Поговорите з вчителем без претензій, швидше за все, разом вам легше буде знайти вихід. Не запускайте ситуацію. Не чекайте, коли полум'я конфлікту зачепить адміністрацію школи. Вирішите ситуацію на самому початку.
Знайдіть стимул (тільки не гроші), щоб дитина прагнула успішно займатися.
Покращуйте його самооцінку. Говорите, що у неї багато що вийде.
Домовитеся з вчителями, щоб ваша дитина могла показати свої знання саме в певний момент перед всім класом.
Не втручайтеся в справу, якою зайнята ваша дитина, якщо вона не просить допомоги. Своїм невтручанням ви повідомлятимете їй: "З тобою все гаразд! Ти, звичайно, справишся”. Якщо дитині важко, і вона готова прийняти вашу допомогу, обов'язково допоможіть.
Дозвольте вашій дитині зустрітися з негативними наслідками своїх дій. Тільки тоді вона дорослішатиме і ставатиме "свідомої”.

Поради батькам випускників.

Не потрібно перешкоджати під час підготовки до іспитів зустрічам вашого учня з друзями, звичним заняттям спортом. Все це необхідно йому для розрядки і розслаблення.
Не дозволяйте зловживати кавою, оскільки вона підсилює тривожний стан, особливо у невпевнених в собі дітей.
В першу чергу дитині необхідна ваша підтримка, знання, що вона улюблена вами, не дивлячись ні на які обставини.
Допоможіть дитині знайти упевненість в своїх силах, а у разі неуспіху знайти запасні варіанти .

Поради батькам гіперактивних дітей.

У своїх відносинах з дитиною дотримуйтеся «позитивної моделі». Хвалите її у кожному випадку, коли вона цього заслуговує, підкреслюйте її успіхи. Це допоможе укріпити упевненість дитини у власних силах.
Уникайте постійних слів «ні» і не «можна».
Говорите м'яко, стримано, спокійно .
Давайте дитині тільки одне завдання на певний відрізок часу, щоб вона могла його завершити.
Для зміцнення усних інструкцій використовуйте зорову стимуляцію.
Заохочуйте дитину за всі види діяльності, що вимагають концентрації уваги (напр., читання, робота з конструктором).
Підтримуйте удома чіткий розпорядок дня. Час прийому пищи, виконання домашніх завдань і сну щодня повинні відповідати цьому розпорядку.
Уникайте по можливості скупчення людей. Перебування в крупних магазинах, на ринках надає на дитину надмірне стимулююче дію.
Під час ігор обмежуйте дитину одним партнером. Уникайте неспокійних, галасливих приятелів.
Оберігайте дитину від стомлення, оскільки воно призводить до зниження самоконтролю і наростання гіперактивності.
Давайте дитині витрачати надмірну енергію. Корисна щоденна фізична активність на повітрі: тривалі прогулянки, біг, спортивні заняття.