| Головна » Статті » Виховна робота » Сценарії заходів |
"Життєві цінності"
| Тексти плакатів-висловів, які прикріплені на дошку: «У людині все повинно бути прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа, і думки» (А.П.Чехов) «Зла людина шкодить сама собі раніш, ніж пошкодить іншому» (А.Августин) «Доброта – це те, що може почути глухий і побачити сліпий» (М.Твен) «Якщо б гостре слово залишало сліди, ми б усі ходили забруднені» (В.Шекспір) «Уміння прощати – властивість сильних. Слабкі ніколи не прощають» (Махатма Ганді) «Будьте милосердні до нещасних, будьте поблажливі до щасливих» (В.Гюго) «Можна вибрати друга і по духу брата, та не можна матір рідну вибирати» (В.Симоненко) «Мудрим потрібна мудрість, розумним – знання, а учням – уроки.» (В.Борисов) Слово викладач: Свої роздуми про життєві цінності я хочу розпочати зі слів Фелікса Крівіна: «Шлях до істини саме такий, як і від істини шлях. Він анітрохи не довший, він тільки трохи складніший». Зрозуміти всю глибину, силу, простоту і актуальність цих слів можна лише з плином часу та життя. Специфіка нашої праці допомагає нам тримати руку на пульсі життя, і не тільки допомагає, а скоріш – вимагає. А це, в свою чергу, призводить до постійного перегляду, переоцінки своїх поглядів на оточуючий світ. Людина в своєму духовному розвитку пройшла довгий і надзвичайно складний шлях. Проте, найвищим вираженням розвитку людини завжди була насамперед моральна свідомість у всіх її проявах. Розвиток людства не є рухом по колу, це – рух по спіралі. І кожен з нас був дитиною, юною особою, яку опікали, намагались вберегти, застерегти. А ми всі відчайдушно хотіли вирости і позбутись тієї «зайвої» для нас опіки. І тільки ставши батьками, розуміємо, що шлях до істини саме такий, як і від істини шлях. «Світ вступає в епоху Людини – ось що головне, – чуємо ми. – І від того, якою ця людина хоче бути, якою є система її моральних цінностей, сьогодні залежить не лише її особиста доля і розуміння того, чи стане вона особистістю, а й майбутнє всього світу.» Слово студента. Навчання, участь у змаганнях, олімпіадах, конкурсах, здача екзаменів, спілкування із знайомими та незнайомими людьми є складовою частиною нашого життя. Та іноді вони порушують психологічну рівновагу як і дитини, так і дорослого. Незбігання цінностей, смаків, уподобань спричиняє конфлікти поглядів. Конфліктні ситуації – невід’ємна частина людських стосунків. Вони виникають через те, що кожна людина є неповторною особистістю. Вправа «Відкрите серце» Всім присутнім пропонується взяти в руку кульку і розповісти про ситуації, які виводять людину з рівноваги і про те, що допомагає в такій ситуації заспокоїтись. Кулька передається один одному по колу. Коли мене ображають … Коли мене принижують … Коли з мене насміхаються … Коли мені грублять … Східна притча «Віслюк» Якось батько з сином мандрували. Батько сидів на віслюку, а син вів віслюка за вуздечку. Раптом вони почули, як один перехожий каже іншому: – Поглянь на цього бідного хлопчика. Його маленькі ніжки ледь встигають за віслюком. А жорстокий батько не знає жалю. Чоловік узяв ці слова близько до серця. Він зліз з віслюка і звелів сину їхати верхи. Не минуло й кількох хвилин, як вони зустріли інших перехожих, які почали показувати на них пальцями і хитати головами: – Яка ганьба! Малий їде верхи, як султан, а його бідолашний батько біжить слідом. Хлопчик страшенно зніяковів і попросив батька сісти позаду нього. – Люди добрі, подивіться на це, – заголосила жінка під чадрою. – Як вони мучать нещасну тварину! У неї вже хребет провис, а старий і малий нероби сидять на ньому, як на канапі. Батько з сином мовчки злізли з віслюка і, понуривши голови, побрели далі. За рогом вони зустріли інших перехожих, почали насміхатися з них: – Чого це ваш віслюк нічого не робить, не приносить жодної користі, навіть не везе когось із вас на собі? Батько зітхнув, пригостив віслюка соломою і сказав синові: – Хоч би що ми робили, хлопче, обов'язково знайдеться той, хто з нами не погодиться. Гадаю, ми самі маємо вирішувати, як нам мандрувати. Запитання для обговорення 1. В чому суть цієї притчі? 2. Чи завжди іншим подобається те, що ми робимо? 3. Що таке власна думка? Вправа – очікування «Моє я» З однакових аркушів паперу, складених навпіл без ножиць сформувати половинки контуру людського тіла, розгорнути фігурки і написати на них своє ім’я і 3 особистих якості (романтична, енергійна, доброзичлива тощо). Поміркувати, чому з однакових папірців за однаковою інструкцією вийшли різні фігурки. Про що це свідчить. Розмістити фігурки на дошці так, щоб утворився замкнений контур. Притча «Найважливіші речі» Один юнак постійно непокоївся з приводу свого життя і майбутнього. Якось, гуляючи берегом моря, зустрів він мудрого старця. – Що тебе тривожить, юначе? – запитав старець. – Здається, я не можу збагнути, що в житті для мене найважливіше, – відповів юнак. – Це дуже просто, – сказав старець. Він підняв із землі порожнього глечика і почав заповнювати його камінням завбільшки з кулак. Заповнивши глечик по вінця, запитав: – Цей глечик повний, чи не так? – Так, – погодився юнак. Старець мовчки кивнув, узяв жменю дрібних камінців, кинув їх у глечик і злегка потрусив. Камінці заповнили пустоти між великим камінням. Він усміхнувся і запитав: – А тепер глечик повний? Юнак ствердно кивнув. Тоді старець узяв пригорщу піску і висипав його у глечик. Пісок заповнив пустоти, що залишилися. – Ось відповідь на твоє запитання, сказав старець. Велике каміння – це найважливіші речі в житті: родина, кохана людина, твій духовний розвиток, мудрість. Якщо втратиш усе, крім цього, твоє життя все одно буде повним. Він хвильку помовчав, а відтак мовив: – Дрібні камінці – це також важливі для тебе речі: робота, дім, матеріальний добробут. А пісок – дрібниці, які насправді не мають жодного значення. Юнак слухав дуже уважно, і старець продовжив: – Деякі люди роблять помилку. Вони спочатку засипають у глечик пісок, і в ньому не лишається місця для каміння. Так і в житті. Якщо витрачати сили на дрібні й незначущі речі, у ньому не буде місця для найважливіших цінностей. Тому передусім подбай про велике каміння, не забувай і про дрібне. А пісок хвилі життя самі наб'ють у проміжки між ними. Міркування до обговорення притчі «Найважливіші речі» • Які життєві цінності схожі на велике каміння, які – на мале, які – на пісок? • Як ви їх розрізняєте? • У якому порядку ви «наповнюєте глечик» на цьому етапі свого життя? • Як можна більше дбати про велике каміння? Слово викладача. Життя підлітків – доволі стресове. Навчальний заклад, заняття, додаткові заняття, непрості стосунки з батьками, викладачами, друзями, переживання через критику, реальні чи уявні проблеми – усе це призводить до перевтоми і погіршення самопочуття. • Яку освіту хочеш здобути? • Яких друзів хочеш мати? • До якої компанії належати? • За що ти готовий боротися? • Чого прагнеш досягти в житті? • Які ситуації тебе загартовують? Слово викладача. Притча «Перстень царя Соломона» Цар Соломон, правитель Ізраїлю, уславився своєю мудрістю. Одного разу він попросив радників зробити йому перстень з написом, який міг би повертати сильні емоції у протилежний бік – втішати в горі й «опускати на землю» в часи тріумфу. Радники довго роздумували над завданням Соломона і зрештою принесли йому перстень, на якому був напис: «І це все мине...» Все в житті минає. Проходять образи, труднощі, і навіть часи слави. Але в будь-якому випадку необхідно гідно поводитись. Випускники стоять на порозі дорослого життя, вибору майбутньої професії, навчання в інститутах, … Життя прожить – не поле перейти. А вам тим полем ще йти та йти! Підсумок В колі всі виконують вправу «Пташеня» Стати у коло. Уявіть собі, що ви тримаєте в руках маленьке беззахисне пташеня. Обережно стуліть долоні, зігрійте його своїм подихом, прикладіть до грудей, віддайте йому частинку свого тепла. Обережно розкрийте долоні і подивіться, як воно розправило крила, злетіло високо в небо і радісно заспівало. Усміхніться йому і побажайте веселого дня. А тепер озирніться довкола, побажайте веселого дня своїм друзям і самим собі. | |
| Переглядів: 944 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |