У період літніх канікул особливо актуальним залишається працевлаштування та організація праці неповнолітніх. Попри карантинні проблеми, це питання буде на часі й цьогоріч.
Влаштовуючись на роботу, більшість неповнолітніх не знають про те, що вони наділені законодавством спеціальним комплексом прав.
Неповнолітня особа обов’язково повинна пройти медичний огляд і надати роботодавцю медичний висновок про відсутність протипоказань для участі в трудовій діяльності. В подальшому особа повинна проходити кожного року обов’язковий профілактичний медичний огляд до досягнення 21-річного віку (ст. 191 КЗпП України).
За загальним правилом прийняття на роботу осіб молодших 16 років не допускається.
Як виняток, за згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть прийматись на роботу особи, які досягли 15 років.
З неповнолітньою особою трудовий договір обов’язково укладається у письмовій формі. При оформленні трудового договору особа, що не досягла 16 років і не має паспорта, повинна надати роботодавцю свідоцтво про народження.
Зверніть увагу, що неповнолітнім особам під час прийому на роботу випробувальний термін не встановлюється (ст. 26 КЗпП України).
Для неповнолітніх працівників законодавством про працю встановлено скорочену тривалість робочого часу:
Від 16 до 18 років - 36 год. на тиждень
Від 15 до 16 років - 24 год. на тиждень
Від 14 до 15 років* - 24 год. на тиждень
Що стосується заробітної плати
Заробітна плата неповнолітнім працівникам при скороченій тривалості їхнього робочого часу виплачується в такому ж розмірі, як і працівникам відповідних категорій, що працюють у звичайному (повному) режимі. Тобто працівники – підлітки, хоч і працюють, порівняно з дорослими, протягом меншого проміжку часу, мають право на оплату своєї праці у розмірі повної тарифної ставки.
При погодинній формі оплати праці зарплата неповнолітнім працівникам, для яких установлена скорочена тривалість робочого часу, виплачується в тому самому розмірі, що і дорослим, для яких установлена звичайна тривалість робочого дня.
Оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Підприємства можуть встановлювати неповнолітнім доплати до заробітної плати.
Обмеження щодо праці неповнолітніх
Забороняється залучення дітей до найгірших форм дитячої праці, участі у важких роботах і роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах та до праці понад встановлений законодавством скорочений робочий час.
До найгірших форм дитячої праці належить, зокрема, робота, яка за своїм характером чи умовами, в яких вона виконується, може завдати шкоди фізичному або психічному здоров’ю дитини.
Також забороняється залучати осіб молодше 18 років до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.
Крім того, забороняється залучати працівників молодше 18 років до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні (ст. 192 КЗпП України).
Що стосується відпусток
Для осіб віком до вісімнадцяти років встановлюється щорічна основна відпустка тривалістю 31 день, у зручний для них час. Також щорічні відпустки повної тривалості надаються до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника.
Крім того, законодавством передбачено, що діти, які працюють і продовжують навчання, мають право на додаткові оплачувані відпустки, які надаються їм для складання іспитів.
Порядок звільнення
Звільнення працівників молодше 18 років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міської) служби у справах дітей. Звільнення без такого погодження є незаконним.
Звільнення працівників молодше 18 років з ініціативи роботодавця допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міської) служби у справах дітей.
При цьому звільнення з підстав, зазначених в пунктах 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП України, провадиться лише у виняткових випадках і не допускається без працевлаштування.
Такими підставами є:
– зміни в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;
– виявлення невідповідності працівника обійманій посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню такої роботи, а так само в разі скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці;
– поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.
У разі, коли виконання трудового договору неповнолітнім загрожує його здоров’ю або порушує його законні інтереси, батьки, усиновителі та піклувальники неповнолітнього, а також державні органи і службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім, у тому числі й строкового (ст. 199 КЗпП України).
Якщо ж роботодавцем (керівником) було порушено трудове законодавство, працівник має право звернутися за захистом своїх порушених прав із заявою до:
- первинної профспілкової організації (ст. 246, 247 КЗпП України);
- до комісії по трудових спорах, якщо така існує на підприємстві (ст. ст. 221, 224-226 КЗпП України);
- територіального органу Держпраці.
При вирішенні трудового спору та захисту свої порушених прав кожен має право звернутися до суду:
- особисто або через законного представника;
- шляхом подачі позовної заяви;
- у передбачені терміни, а саме:
- в тримісячний строк з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права;
- в місячний строк (у справах про звільнення) з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (ст. 233 КЗпП України).
Головний державний інспектор Управління Держпраці у Полтавській області Янина Ярмоленко |
